/Files/images/2019_2020_nr/84801429_2641434426132455_8228563031626350592_n.jpg

1. Непослух — єдине, що дитина може протиставити неправильному поводженню з нею.

2. «Проблемні», «важкі», «неслухняні» й «неможливі» діти, так само, як і діти «з комплексами», «забиті» або «нещасні» — завжди результат неправильно сформованих стосунків у сім’ї.

3. Безумовно приймати дитину — означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, здатна, відмінниця, помічниця й так далі, а просто так, просто за те, що вона є!

4.… чим більше дитину сварять, тим гіршою вона стає. Чому ж так відбувається? А тому, що виховання дитини — це зовсім не дресура. Батьки існують не для того, щоби виробляти в дітей умовні рефлекси.

5. Чим частіше батьки дратуються на дитину, зупиняють, критикують її, тим швидше вона приходить до узагальнення: «Мене не люблять».

6.… дисципліна не ДО, а ПІСЛЯ встановлення добрих стосунків, і тільки на їхній базі.

7. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти їй:

«У тебе все гаразд! Ти, звичайно, впораєшся!»… Інша справа, якщо дитина відчуває серйозні труднощі, які не може подолати сама. Тоді позиція невтручання не годиться, вона може принести тільки шкоду.

8. Якщо дитині важко, і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама, усе інше робити їй самій; у міру освоєння дитиною нових дій поступово передавайте їх дитині.

9. Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з постійним інтересом.

10. Підліткова мода подібна вітрянці — багато хлопців її підхоплюють і переносять у більш-менш серйозній формі, а через пару років самі ж посміхаються, оцінюючи минуле. Але не дай Бог батькам у цей час увійти в затяжний конфлікт зі своїм сином або дочкою.

11. Дозволяйте вашій дитині стикатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати «свідомою».

12. Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю! Можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

13. Можна засуджувати дії дитини, але — не її почуття. Невдоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в неприйняття його.

14. Небажана поведінка дитини є нормальна реакція на ненормальні умови життя.

15. Сувора мама емоційно відгороджена від дитини, принаймні, так відчуває дитина.

16. Дайте дитині бути собою. Не підштовхуйте її весь час. Не вчіть. Не читайте нотацій. Не намагайтеся її звеличувати. Не змушуйте її до дій, якими б вони не були!

17. Хіба не менше відомо, що спостереження за ходом власної діяльності заважає цій діяльності, а то й зовсім її руйнує? Стежачи за почерком, ми можемо втратити думку; намагаючись читати виразно — перестаємо розуміти текст.

18. Самопізнання й самовиховання — це перший обов’язок батьків і вчителів, якщо вони претендують на виховання дитини. Без цієї особистісної роботи вони, замість того, щоби вводити дитину в культуру, навантажують її власними проблемами.

19. У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо й навіть, коли вона дуже втомилася, найперше, що потрібно зробити — це дати йому зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.

20. Не вимагайте від дитини неможливого або важко виконуваного. Натомість подивіться, що ви можете змінити в навколишньому середовищі.

Кiлькiсть переглядiв: 406

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.